Лист, що єднає серця: колектив ДБТУ долучився до Радіодиктанту національної єдності
27 жовтня, у День української писемності та мови, спільнота Державного біотехнологічного університету долучилася до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Керівництво університету, науково-педагогічні працівники, здобувачі освіти, фахівці та співробітники писали його і в Харкові та Ужгороді – містах, де працюють навчальні корпуси ДБТУ та відбуваються заняття.
Цьогорічний текст – «Лист, який не закінчується» – написав письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Уперше в історії радіодиктанту його прочитали два голоси – учителя української мови та літератури Артура Пройдакова та волонтерки та співачки Даші Астаф’євої.
Це був не просто текст для перевірки грамотності. Лист, звернений до близької людини, звучав як розмова крізь відстань, як спроба зберегти невидимий зв’язок між тими, хто дорогий одне одному. У ньому відчувалася особлива людська потреба – бути почутими, пам’ятати, берегти присутність близьких навіть тоді, коли обставини не дозволяють бути поруч. Саме тому слова диктанту сприймалися не лише розумом, а й серцем.
У цей день кожен написаний рядок став маленьким свідченням великої спільності. Адже українська мова – це не лише наше культурне надбання. Це пам’ять, що передається поколіннями; голос, який не губиться серед випробувань; і лист до майбутнього, який Україна продовжує писати щодня.
ДБТУ долучився до цієї загальнонаціональної традиції з усвідомленням простої, але глибокої істини: можна перебувати в різних містах, чути різні звуки за вікном, мати різний життєвий досвід – і водночас відчувати себе частиною одного цілого.
Бо є листи, які не закінчуються. Є слова, які залишаються з нами. І є Україна, яку ми відчуваємо спільною – у кожному слові, написаному рідною мовою.
