День захисників і захисниць України

1 жовтня – день тих, завдяки кому настає наше завтра.
День тих, хто сьогодні тримає оборону України.

Цього дня ми відзначаємо і Покрову Пресвятої Богородиці – свято, яке здавна особливо шанують українські воїни. Покрова стала символом захисту, заступництва і віри в те, що над тими, хто боронить рідну землю, є невидимий захист.

За військовою формою – звичайні люди. Чиїсь сини та доньки. Чоловіки та дружини. Батьки та діти. Друзі. Люди, які мали свої плани, свою роботу, свої мрії. Але в найважчий для країни час стали на її захист.

Сьогодні вони на позиціях. На бойових чергуваннях. У небі й на землі. Там, де щодня потрібні витримка, мужність і сила.

І поки вони тримають свій рубіж, Україна тримається разом із ними.

У цей день ми особливо думаємо про тих, хто не повернувся з війни.
Про тих, чиї голоси більше не почуємо. Про тих, кого назавжди залишилося чекати чиєсь серце.
Пам’ятаємо кожного. Кожну.

І сьогодні найбільше хочеться одного – щоб ті, хто зараз захищає Україну, повернулися. Повернулися до своїх дітей. До батьків. До коханих. До свого рідного дому. До друзів.

Щоб після всіх бойових ночей настав ранок, у якому не буде тривоги. Щоб можна було просто обійняти своїх рідних і сказати: «Я вдома».

Нехай Покрова береже тих, хто сьогодні тримає Україну. Нехай захищає їх у найважчі хвилини й веде додому до тих, хто чекає.

Це день наших захисників і захисниць. День тих, завдяки кому Україна та ми є.