Студенти та викладачі ДБТУ долучилися до зустрічі «The Rust Revolution: практичні інсайти про зміну стеку та наступні кроки»
1 жовтня за ініціативи завідувача кафедри Автоматизації комп’ютерно-інтегрованих технологій факультету енергетики, робототехніки і комп’ютерних технологій Державного біотехнологічного університету Демченко Катерини Вікторівни та HR-менеджера Пахучої Аліни Станіславівни викладачі та здобувачі освіти спеціальностей 123 (J7) «Комп’ютерна інженерія» та 174 (G7) «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» долучилися до професійної зустрічі «The Rust Revolution: практичні інсайти про зміну стеку та наступні кроки», присвяченої сучасним підходам до розробки програмного забезпечення, розвитку мови програмування Rust та практичному досвіду роботи з різними технологічними стеками.
Спікером зустрічі став В’ячеслав Сергійович Чуб — Software Engineer, full-stack developer, technical consultant та автор двох книг про Rust. Захід відбувся на платформі Zoom у форматі відкритої дискусії , що дало можливість учасникам не лише ознайомитися з актуальними тенденціями у сфері програмної інженерії, а й поставити запитання фахівцеві та обговорити практичні аспекти професійної діяльності розробників.
Однією з центральних тем зустрічі стала мова програмування Rust, яка поєднує високий рівень безпеки роботи з пам’яттю та продуктивність системних мов програмування. Під час презентації особливу увагу було приділено базовим концепціям керування пам’яттю в Rust — ownership, borrowing та lifetimes. Учасники розглянули, як механізми володіння та запозичення дають змогу контролювати роботу з пам’яттю на етапі компіляції та запобігати низці типових помилок, пов’язаних із некоректним використанням ресурсів.
Окремо було розглянуто концепцію zero-cost abstractions — підходу, за якого високорівневі можливості мови, зокрема ітератори, узагальнення та замикання, можуть бути реалізовані без додаткових витрат під час виконання програми. Такий підхід є важливим для створення продуктивного програмного забезпечення, у якому безпека та зручність розробки поєднуються з високою швидкодією.
Важливою частиною зустрічі стало обговорення зміни технологічного стеку. Спікер звернув увагу на те, що перехід на нову мову програмування є комплексним рішенням, яке потребує врахування особливостей конкретного проєкту, команди розробників, наявної інфраструктури та перспектив подальшої підтримки програмного продукту. Учасники також обговорили особливості міграції на Rust із Java, Python та C++, можливі труднощі такого переходу та практичні підходи до їх подолання.
Під час зустрічі йшлося також про застосування Rust у високопродуктивних системах та сучасній хмарній інфраструктурі. Зокрема, було розглянуто особливості виконання програм на ARM-процесорах AWS Graviton, де ефективність використання обчислювальних і пам’яті ресурсів може мати безпосередній вплив на продуктивність та вартість інфраструктури. У цьому контексті учасники розглянули переваги компільованих мов та можливості Rust для створення швидких і ресурсоефективних програмних рішень.
Окрему увагу було приділено розвитку Rust у системному програмуванні та його використанню в проєктах, де важливими є безпека, надійність і контроль за ресурсами. Для студентів, які здобувають освіту за спеціальностями, пов’язаними з комп’ютерною інженерією, інформаційними технологіями, автоматизацією та робототехнікою, така інформація є важливою для розуміння сучасних тенденцій розвитку програмного забезпечення та вимог ІТ-індустрії.
Відкрита частина зустрічі дала можливість студентам і викладачам поспілкуватися зі спікером, поставити запитання щодо використання Rust у реальних проєктах, особливостей професійного розвитку розробника та доцільності опанування нових технологій. Практичні приклади з професійного досвіду В.С. Чуба допомогли пов’язати теоретичні положення програмування з реальними завданнями сучасної розробки програмного забезпечення.
Участь студентів і викладачів ФЕРКТ ДБТУ у таких професійних зустрічах сприяє розширенню технологічного кругозору, ознайомленню з актуальними інструментами програмної інженерії та формуванню розуміння сучасних напрямів розвитку ІТ. Безпосереднє спілкування з практиками галузі також дає змогу краще усвідомити вимоги до фахівців та визначити подальші напрями професійного й технологічного розвитку.
Ю.А.Нечитайло
