Напрями наукових досліджень викладачів кафедри
| Виконавець НДР | Напрями досліджень, завдання | Очікувані наукові і практичні результати |
|---|---|---|
Гопцій Т.І.доктор с.-г. наук, професор |
Створення вихідного матеріалу зернового амаранту, адаптованого до умов Лівобережного лісостепу України | Шляхом використання різних селекційних методів створити новий вихідний матеріал, адаптованого до умов Лівобережного лісостепу України |
Криворученко Р.В.канд. с.-г. наук, доцент |
Встановення особливостей фізіолого-генетичних систем продуктивності генотипів пшениці м’якої озимої різних морфофізіо логічних типів та розробка теоретичних основ їх використання в селекції | На основі вивчення особливостей організації фізіолого-генетичних систем продуктивності у генотипів пшениці м’якої озимої різних морфофізіологічних типів, встановлення закономірностей мінливості та успадкування ознак донорно-акцепторної системи розробити теоретичні основи селекції сортів з високим потенціалом продуктивності та створити селекційний матеріал з комплексом цінних господарських ознак |
Турчинова Н.П.канд. с.-г. наук, доцент |
Дослідження видового різноманіття роду Triticum, як вихідного матеріалу в селекції пшениці | На основі вивчення мінливості та успадкування морфо-біологічних ознак малопоширених видів пшениці створити новий селекційно цінний вихідний матеріал |
Брагін О.М.канд. с.-г. наук, доцент |
Дослідження мінливості морфологічних і господарсько-корисних ознак у інбредних ліній та прояв гетерозису у гібридів соняшнику, стійкого до гербіцидів | На основі селекційної оцінки материнських ліній, ліній-відновників фертильності пилку соняшнику за мінливістю морфологічних і кращих цінних господарських ознак створити високогетерозні гібриди, стійкі до гербіцидів |
Рожков Р.В.канд. біол. наук, доцент |
Використання ознак малопоширених видів для генетичного покращення сучасних сортів пшениці | Встановити генетичний контроль ознак малопоширених видів пшениці, взаємозв’язок цих ознак з цінними господарськими ознаками та створити форми пшениці з унікальним рівнем прояву морфологічних ознак |
Лиманська С.В.канд. біол. наук, доцент |
Встановлення генетичних основ успадкування господарсько цінних ознак у амаранту (Amaranthus L.) | На основі сучасних методів досліджень в генетиці (біоінформатики, ПЛР-аналізу та ін.) встановити особливості успадкування господарських ознак у амаранту |
Михайленко В.О.канд. с.-г. наук, доцент |
Використання мутантних ліній в гетерозисній селекції соняшнику | На основі оцінки колекції нових мутантних ліній соняшнику за цінними господарськими ознаками створити за їх участю гетерозисні гібриди |
Гудим О.В. канд. с.-г. наук, доцент |
Використання методів добору в селекції амаранту | За допомогою методів добору розширити генетичне різноманіття вихідного матеріалу в селекції амаранту |
Чуйко Д.В. доктор філософії (PhD),ст. викладач |
Комплексні дослідження зі створення та оцінки генотипів гречки їстівної, соняшнику та чіа за показниками продуктивності, адаптивності та стійкості до основних біотичних і абіотичних стресів, з подальшим відбором перспективного вихідного матеріалу для використання в селекційних програмах. | Визначення комплексу морфобіологічних і цінних господарських ознак, що зумовлюють продуктивність та стійкість нових генотипів гречки, соняшника і чіа, встановлення закономірностей їх адаптивності та реакції на основні біотичні та абіотичні стреси, а також формування науково обґрунтованих критеріїв добору селекційного матеріалу за продуктивністю, стабільністю та стійкістю до хвороб. |
Кравченко А.І.доктор філософії (PhD), асистент |
Встановлення селекційної цінності генотипів вівса голозерного різного еколого-географічного походження шляхом визначення закономірностей їх варіювання, успадкування і трансгресивної мінливості при створенні нового вихідного матеріалу. | На основі визначених закономірностей варіювання, успадкування і трансгресивної мінливості встановити цінні селекційні генотипи вівса голозерного та створення нового вихідного матеріалу. |
Науково-дослідна робота кафедри, що виконується у межах робочого часу викладачів
Замовник: фермерського господарства «Міраж»
Науковий керівник: Гопцій Тетяна Іванівна, доктор с.-г. наук, професор, зав. кафедри генетики селекції та насінництва
Термін виконання: 2023 рік
Одержаний науковий результат роботи: післядія гербіцидів формується під впливом інтенсивності адсорбції, деградації та міграції діючих речовин і залежить від ґрунтово-кліматичних, погодних та агротехнічних умов, а також властивостей препаратів; при цьому негативний ефект зумовлений не рекомендованими нормами внесення, а залишками активних речовин у ґрунті, що можуть впливати на культури сівозміни через рік і більше. Швидкість розкладання гербіцидів істотно визначається умовами середовища — за посухи, низьких температур, недостатньої аерації та мікробіологічної активності вона сповільнюється, що ускладнює прогнозування їх фітотоксичності. Мінімізація негативної післядії досягається правильним добором препаратів, дотриманням регламентів застосування та раціональним чергуванням культур з урахуванням їх чутливості; зокрема, ячмінь є високочутливим до гербіциду Євролайтінг і не повинен висіватися раніше ніж через 9 місяців після його внесення. Зменшенню негативного впливу сприяє використання антистресових препаратів, зокрема гуматів, а позакореневе підживлення гуміновим препаратом «Агротонік» (2 л/га) у фазах кущення та виходу в трубку забезпечує підвищення врожайності та економічної ефективності вирощування ячменю ярого.
«Створення нового зразка щириці з високим рівнем продуктивності та якості зерна збалансованого за жирнокислотним і амінокислотним складом»
Замовник: ТОВ «Торгово-промислова група «Амарант»
Науковий керівник: Гопцій Тетяна Іванівна, доктор с.-г. наук, професор, зав. кафедри генетики селекції та насінництва
Термін виконання: 2023 рік
Одержаний науковий результат роботи: амарант за врожайності до 3,0 т/га характеризується високим вмістом білка (12–18 %, у окремих видів – до 23,3 %) та його підвищеною біологічною цінністю завдяки значному вмісту лізину, що вигідно відрізняє його від традиційних зернових культур; вміст олії варіює в межах 5,1–17,0 %, а жирнокислотний склад представлений переважно лінолевою та олеїновою кислотами. Завдяки такому біохімічному складу насіння амаранту має широке застосування у харчовій промисловості, фармацевтиці та кормовиробництві. Створений шляхом вільного перезапилення новий зразок (A. hybridus × A. cruentus) характеризується вмістом білка 18 %, збалансованим амінокислотним складом і вмістом олії 8,2 % із домінуванням лінолевої (48,0 %) та олеїнової (22,69 %) кислот, що відповідає сучасним вимогам якості та свідчить про його практичну цінність; у зв’язку з цим доцільно продовжити його дослідження у конкурсному сортовипробуванні з подальшою передачею до державного сортовипробування за умови підтвердження отриманих результатів.
Науково-дослідна робота кафедри з госпдоговірної тематики
«Розробити селекційно-генетичні методи створення нових високопродуктивних сортів і гібридів с.-г. культур, удосконалити систему їх насінництва в умовах східної частини лівобережного Лісостепу України»
Номер державної реєстрації: 0121U108111
Науковий керівник: Гопцій Тетяна Іванівна, доктор с.-г. наук, професор, зав. кафедри генетики селекції та насінництва
Термін виконання: 2021 – 2025 рр.
Мета роботи: розробка теоретичних основ селекційно-генетичних методів створення нового вихідного матеріалу сільськогосподарських культур; обґрунтування застосування цих напрямів у селекційній практиці шляхом створення ліній, гібридів та сортів, що поєднують високу продуктивність, якість насіння та зерна з підвищеним рівнем адаптивності до умов середовища і придатних до сучасних технологій вирощування.
«Удосконалення селекційно-генетичних методів створення сортів і гібридів сільськогосподарських культур та системи їх насінництва для умов Східного Лісостепу України»
Номер державної реєстрації: 0126U001443
Науковий керівник: Гопцій Тетяна Іванівна, доктор с.-г. наук, професор, зав. кафедри генетики селекції та насінництва
Термін виконання: 2026 – 2030 рр.
Мета роботи: удосконалити селекційно-генетичні підходи до створення сортів і гібридів сільськогосподарських культур шляхом використання сучасних методів створення, оцінки та добору вихідного матеріалу, а також оптимізувати систему насінництва з урахуванням агроекологічних особливостей Східного Лісостепу України для підвищення адаптивності, продуктивності та стабільності цінних господарських ознак
Захищені дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук
Гопцій Тетяна Іванівна
«Агроекологічні і агротехнічні основи введення амаранта в культуру в Лівобережному Лісостепу України», 06.01.09 – рослинництво, Інститут цукрових буряків НААН, м. Київ, 2004.
Захищені дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук
Криворученко Роман Володимирович
«Створення вихідного матеріалу для селекції ячменю ярого з використанням малих доз радіаційного опромінення», 06.01.05 – селекція рослин, ІР ім. В.Я. Юр’єва НААН, м. Харків, 2009.
Турчинова Ніна Петрівна
«Специфічність мінливості кількісних ознак ячменю ярого при схрещуванні сортів різного еколого-географічного походження», 06.01.05 – селекція рослин, ІР ім. В.Я. Юр’єва НААН, м. Харків, 2009.
Брагін Олександр Миколайович
«Створення вихідного матеріалу та гібридів соняшнику з підвищеним вмістом гліцеридів пальмітинової кислоти в олії , 06.01.05 – селекція рослин, ІР ім. В.Я. Юр’єва НААН, м. Харків, 2010.
Рожков Роман Вікторович
«Успадкування ознак видів-полоноїдів у міжвидових гібридів пшениці», 03.00.15 ‒ генетика ХНУ ім. В.Н. Каразіна , м Харків, 2006
Попов Віталій Миколайович
«Використання молекулярно-генетичних маркерів у генетико-селекційних дослідженнях соняшнику», 03.00.15 – генетика, Інститут клітин. біології та генет. інженерії НАН України, м. Київ, 2002.
Лиманська Світлана Василівна
«Поліморфізм морфологічних ознак, ізоферментних і молекулярно-генетичних маркерів у зернових видів амаранта (Amaranthus L.)», 03.00.15 ‒ генетика. Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, м. Київ, 2014.
Гудим Олена Володимирівна
«Мінливість ознак у мутантних поколіннях амаранта під дією гамма-опромінення», 06.01.05 – селекція та насінництво сільськогосподарських культур, ІР ім. В.Я. Юр’єва НААН, м. Харків, 2018.
Михайленко Вікторія Олександрівна
«Мінливість кількісних і якісних ознак у М1-М3 соняшнику під впливом диметилсульфату та гама-променів», 06.01.05 – селекція та насінництво сільськогосподарських культур, ІР ім. В.Я. Юр’єва НААН, м. Харків, 2018.
Гопцій Валентина Олександрівна
«Моpфофізіологічні та анатомічні особливості сучасного генофонду пшениці м’якої озимої та їх викоpистання в селекції на пpодуктивність», 06.01.05– селекція і насінництво сільськогосподарських культур (201 Агpономія) ІР ім. В.Я. Юр’єва НААН, м. Харків, 2021.
Деревянко Ірина Олександрівна
«Селекційна цінність вихідного матеріалу ячменю ярого за посухостійкістю та продуктивністю в умовах східної частини Лісостепу України», 06.01.05– селекція і насінництво сільськогосподарських культур (201 Агpономія) ІР ім. В.Я. Юр’єва НААН, м. Харків, 2021.
Минець Тетяна Василівна
«Пилкоутворююча здатність та якість пилку соняшника і створення автофертильних ліній з високою комбінаційною здатністю», 06.01.05– селекція і насінництво сільськогосподарських культур (201 Агpономія) ІР ім. В.Я. Юр’єва НААН, м. Харків, 2021.
Захищені дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Чуйко Дмитро Вікторович
«Формування підвищеної продуктивності генотипів соняшнику залежно від регуляторів росту рослин в східній частині Лісостепу України», 201 «Агрономія». Державний біотехнологічний університет, м. Харків, 2021.
Кравченко Алла Іванівна
«Вихідний матеріал в селекції вівса голозерного на продуктивність в східній частині Лівобережного Лісостепу України», 201 «Агрономія». Державний біотехнологічний університет, м. Харків, 2023.













