Історія кафедри нормальної та патологічної морфології
Кафедра нормальної та патологічної морфології є навчально-науковим структурним підрозділом Державного біотехнологічного університету. Кафедра веде активну навчальну, методичну та науково-дослідну діяльність. Викладачами кафедри здійснюється підготовка бакалаврів, магістрів за спеціальностями 211 Ветеринарна медицина, 212 Ветеринарна гігієна, санітарія та експертиза, 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва, 207 Водні біоресурси та аквакультура.
ІСТОРІЯ КАФЕДРИ
Кафедра нормальної та патологічної морфології була створена в квітні 2019 р. шляхом об’єднання двох кафедр – анатомії і гістології імені професора Т.Г. Цимбала з кафедрою патологічної анатомії та розтину тварин Харківської державної зооветеринарної академії. Кожна з них має свою довгу і цікаву історію.
Самостійна кафедра нормальної зоотомії з ініціативи професора А.Ф. Брандта (1844-1912), випускника Петербурзької медико-хірургічної академії, була заснована в 1871 р., який був її першим завідувачем (1871-1886). Він є автором посібника «Основи порівняльної анатомії» (1911).
У 1890 р. кафедру очолив професор Іван Михайлович Садовський (1855-1911), вихованець Харківського ветеринарного інституту (ХВІ), засновник харківської школи ветеринарних анатомів. Добре відомі його роботи з морфології м’язової системи і похідних шкіри тварин.
Лекції І.М. Садовського збирали повні аудиторії студентів різних курсів. Анатомічний кабінет, де професор, іноді до ночі проводив препарування, завжди був повний студентів.
У наступні роки кафедру анатомії ХВІ очолювали професори С.М. Трофимов (1904-1919), Д.П. Поручіков (1919-1931), доцент Т.Г. Цимбал (1932-1935, 1938-1949), професор О.І. Стефанов (1935-1938), доцент В.А. Телегін (1949-1960).
Заняття з анатомії свійських тварин проводить професор Трофимов С.М. , 1911 г. (В центрі, четвертий праворуч).
У 1931 р професор Дмитро Петрович Поручіков видав перший вітчизняний підручник «Курс порівняльної анатомії домашніх ссавців» українською мовою.
Провідну роль в розробці та втіленні в життя організації навчального процесу з анатомії свійських тварин зіграв професор, д.вет.н. Трохим Григорович Цимбал (1894-1985). Головними принципами системи навчання були: знання потрібно добувати шляхом самостійного вивчення предмета або явища; вивчати потрібно не підручник, а натуральний препарат; анатомічний препарат повинен бути виготовлений власноруч. Анатомікум працював щодня до 22 години, поруч зі студентами завжди були викладачі. Протягом 50-ти років Т.Г. Цимбал залишав анатомку останнім.
Під його керівництвом було виконано три кандидатські дисертації (Чернякова М.М., Поляков М.М., Телегін В.А.). Широко відомі його фундаментальні праці з морфології паращитовидних залоз свійських тварин.
Значний внесок у розвиток навчальної та наукової роботи на кафедрі в до- і повоєнні роки вніс Василь Андрійович Телегін (1905-1988). Займаючи посаду директора ХВІ, він доклав величезних зусиль для збереження колективу вузу, в 1948 році захистив кандидатську дисертацію «Загальний плече-головний стовбур і його спинні гілки, реберно-шийна і глибока шийна артерії, які розгалужуються в області холки у коней та інших свійських тварин».
У Харківському зоотехнічному інституті (ХЗІ) кафедра анатомії була заснована в 1921 р. професором Г.Я. Кронштадтом. У 1929-1930 рр. кафедрою анатомії завідував А.Ф. Бєлоусов, в 1943-1945 рр. – доцент Цимбал Т.Г., в 1945-1948 рр. – професор О.Є. Уманський, в 1948-1954 рр. – доцент М.М. Чернякова.
У 1954 р. завідувачем кафедри був обраний випускник Казанського ветеринарного інституту д.б.н., професор Іван Прокопович Осипов (1908-1974). У 1960 р. він очолив кафедру анатомії свійських тварин ХЗВІ після об’єднання двох вузів – ХВІ і ХЗІ. Школа професора І.П. Осипова ознаменувалася розвитком вчення про вегетативну нервову систему (тема дисертації В.Ф. Мусієнко «Блукаючий нерв свині», М.О. Оніпко «До морфології симпатичної нервової системи свині великої білої породи з урахуванням вікових особливостей», М.В. Василенка «Вікова анатомія блукаючого нерва у великої рогатої худоби»).
Осипов І.П. опублікував понад 50 наукових робіт. Головна його робота – «Атлас анатомії свійських тварин» у трьох томах (1965, 1972, 1977). У цьому унікальному посібнику всі кольорові малюнки були виконані автором власноруч.
Після об’єднання на кафедрі працювали доценти Т.Г. Цимбал, В.А. Телегін, М.М. Чернякова, І.І. Яновський, М.Д. Глушак, І.Ф. Бут, Г.М. Фоменко, В.Ф. Мусієнко, В.Г. Бірюков, В.І. Симоненко, В.П. Горбатенко. У 1995 р. Бірюков В.Г. захистив докторську дисертацію «Морфофункціональний взаємозв’язок статевої системи самки і самця у тварин з різним типом матки».
Співробітники кафедри анатомії і гістології ХЗВІ, 1979 р.
Сидять (зліва направо) ст. лаборант Грінченко А.Д., доцент Глушак М.Д., професори Пилипенко М.Ю., Крок Г.С., лаборант Горбаткова В.Д., доцент Мусієнко В.Ф.; стоять (зліва направо) препаратор Каргіна Є.П., лаборант Артамонова Г.К, доценти Мусієнко М.О., Фоменко Г.М., Бут І.Ф., крайня праворуч ст. лаборант Стародубцева Т.С
У цей час значна увага приділялася обладнанню анатомічного музею. Його колекція поповнилася скелетами і окремими препаратами коней, корів, свиней, овець, птахів, диких тварин. Його особливу цінність представляють комплексні препарати – органи соматичної системи разом з нутрощами, кровоносними судинами і нервами.
У 1992 р. була створена самостійна кафедра анатомії свійських тварин, завідувачем якої до 2001 р. був випускник ХВІ професор Григорій Миколайович Фоменко. Кандидатську дисертацію «Відновлення цілісності розірваної верхівки носа у бугаїв-плідників (ринопластика)» Г.М. Фоменко захистив в 1967 р., докторську «Розробка та морфо-функціональний обгрунтування методів склеювання тканин у тварин» – у 1991 р. Головною метою, яку поставив Учитель Г.М. Фоменко, було навчити студента вчитися. Їм була розроблена і впроваджена блочно-рейтингова система контролю знань студентів до того, як її прийняли в якості офіційної. З метою залучення студентів до науково-дослідної роботи та створення технічних засобів навчання під його керівництвом працювало студентське конструкторське бюро.
Г.М. Фоменко розробив і на факультеті підвищення кваліфікації для викладачів вузів СРСР читав дисципліну «Науково-технічні засоби навчання». Він є співавтором підручників «Оперативна хірургія» (1990) і «Оперативна хірургія тварин з основою топографічної анатомії і анестезіології» (1995). Г.М. Фоменко першим в ХЗВІ перейшов на викладання українською мовою. Під його керівництвом захистили кандидатські дисертації В.П. Горбатенко «Морфологія тимуса і середостіння лімфатичних вузлів в зв’язку з віком і змістом овець» (1988), В.І. Симоненко «Морфофункціональна характеристика сім’яників, придаткових статевих залоз і їх екстраорганние нервових елементів баранів в зв’язку з віком і умовами утримання (гіпокінезією)» (1989), І.В. Яценко «Морфо-клінічне обґрунтування захисної, резорбтивної та реконструктивної функції сальників тварин» (1998). Г.М. Фоменко опублікував понад 130 наукових і науково-методичних робіт.
Співробітники кафедри анатомії свійських тварин ХДЗВА, 2001 р.
Сидять (зліва направо): доцент Бондаренко О.Є., професор Фоменко Г.М., доцент Горбатенко В.П.; стоять препаратор Козуб Т.Д., асистент Захар’єв А.В., доцент Яценко І.В., асистент Войтенко Л.М., лаборант Супрун В.М., доцент Симоненко В.І., аспірант Яненко Ю.М.
Гістологія, як навчальний курс, свою історію починає з 1880 р., коли при кабінеті фізіології ХВІ його завідувач, доцент Василь Якович Данилевський (1852-1939) організував заняття за участю асистента І.М. Садовського.
У 1886 р. гістологія була виділена в окремий курс, який читав випускник Казанського університету, завідувач кафедрою гістології медичного факультету Харківського університету, професор К.З. Кучин (1834-1895). Пізніше гістологію викладав колишній професор Петербурзької військово-медичної академії, директор ХВІ (1884-1904), професор Аркадій Олександрович Раєвський (1848-1916).
З 1901 р. викладання гістології проводилося І.М. Садовським, а з 1904 р – колишнім професором Казанського ветеринарного інституту, директором ХВІ Григорієм Йосиповичем Гумилевським.
Проводити практичні заняття професору Г.І. Гумілевському допомагав асистент Євген Федорович Лисицький, який в 1907 р. захистив магістерську дисертацію «Про м’язи діяльні і малодіяльні». З 1908 по 1910 рр. він проходив стажування в вузах Німеччини, де вивчав техніку гістологічних та ембріологічних досліджень, досвід викладання дисципліни у професора І. Гертвіга при Берлінському університеті, в анатомічному інституті професора Шмальтца при Вищій ветеринарній школі і зоотехнічному інституті Шульца, в інституті професора Г. Гертвіга, гістолого-ембріологічному інституті Мюллера і анатомічному інституті Мюнхенської вищої ветеринарної школи.
З Німеччини Є.Ф. Лисицький привіз навчальні посібники, мікроскопи, гістологічні препарати і барвники. Для занять були використані зразки кращих навчальних планів, програм, методик, застосовуваних в університетах і вищих ветеринарних школах, були введені обов’язкові курси мікроскопічної техніки і ембріології.
У 1917 р. приват-доцент Є.Ф. Лисицький був обраний професором і затверджений завідувачем кафедри гістології та ембріології ХВІ, яку очолював до 1955 р. Під його керівництвом докладно досліджуються питання будови молочної залози, шкіри, м’язової і кісткової тканини. Питання ембріонального розвитку птиці були пов’язані з ХЗІ, де він завідував кафедрою гістології та генетики.
Сторінка з альбому випускників ветеринарного факультету ХВІ, 1914 р.
Вгорі в центрі – професори Гумілевський Г.Й., Брандт А.Ф., приват-доцент Лисицький Є.Ф.
Професор Є.Ф. Лисицький є засновником методики викладання гістології: читання лекцій, проведення лабораторних занять і організації самостійної роботи, засновником школи, вихованці якої вирішували проблеми штучної інкубації яєць птиці. Він був засновником і першим головою наукового студентського товариства ХВІ, при ньому почав працювати науковий студентський гурток при кафедрі гістології та ембріології. Ним опубліковано понад 100 наукових праць, підготовлено понад 20 докторів і кандидатів наук.
Роботу професора Є.Ф. Лисицького продовжила Галина Семенівна Крок (1910-1996), під керівництвом якого виконала кандидатську («Вікові зміни яєчника свині до періоду статевого дозрівання», 1939) і докторську ( «Ембріональний розвиток і перехід в постембріональний стан нирок свійських птахів», 1954) дисертації. Г.С. Крок завідувала кафедрою з 1966 по 1979 рр. Більше 40 років її наукової та педагогічної діяльності присвячені вивченню питань ембріогенезу та структури внутрішніх органів сільськогосподарської птиці. Отримані дані дозволили удосконалити режими штучної інкубації яєць і методи її біологічного контролю.
Понад 25 років професор, д.б.н. Г.С. Крок очолювала студентське наукове товариство ХЗВІ. Вона була членом Всесвітньої асоціації птахівників, опублікувала понад 160 наукових робіт, в т.ч. монографію «Мікроскопічна будова органів сільськогосподарських птахів з основою ембріології» (1962.), два підручника «Гістологія і ембріологія сільськогосподарських тварин» (1962), «Інкубація з основою ембріології» (1968, 1978, 1990), «Практикум по курсу гістології та ембріології для самостійного вивчення гістологічних препаратів»(1965). Вона підготувала більше 20 кандидатів і докторів наук, серед яких – А.І. Гриценко, В.В. Бреславець, Л.М. Литовченко, М.О. Мусієнко, Н.І. Коновалова.
З 1979 по 1996 рр. кафедру гістології та ембріології очолював професор, д.б.н. Михайло Юхимович Пилипенко (1918-2002). Тема його кандидатської дисертації «Ембріональний розвиток курчат в інкубаторі «Рекорд-39» і перехід їх в постембріональний стан» (1956), тема докторської дисертації «Морфологічні особливості вилочкової залози сільськогосподарської птиці» (1975).
Напрямком наукової роботи було дослідження ембріонального розвитку, органогенезу травної, сечостатевої та імунної систем птиці. Описані ним морфологічні зміни за мікотоксикозів птиці мають важливе практичне значення. За результатами наукових досліджень М.Ю. Пилипенка опубліковано понад 160 робіт.
Під керівництвом М.Ю. Пилипенко виконали кандидатські дисертації викладачі кафедри В.П. Горбатенко (1988), В.І. Симоненко (1989), М.М. Кущ (1998), О.Є. Жигалова (1998), О.Є. Бондаренко (2000). Він є одним з авторів першого підручника українською мовою «Цитологія, гістологія, ембріологія» (2001, 2009).
З 1996 по 2001 рр. кафедру гістології очолювала доцент, к.вет.н. В.С. Бирка. В цей час було виконано роботу з оснащення кафедри методичними вказівками, навчальними стендами, були підготовлені «Альбом з гістології», «Робочий зошит з морфології с.-г. тварин »,« Атлас до лабораторних занять з цитології, гістології та ембріології». Співробітники кафедри брали активну участь у міжнародному проекті «Tempus» зі створення нових робочих програм з дисциплін.
Співробітники кафедри гістології і ембріології ХДЗВА, 2001 р.
Сидять (зліва направо): доценти Бирка В.С., Кущ М.М.; стоять ст. лаборант Родіонова С.М. препаратор Костишак Л.Є., асистент Жигалова О.Є., доцент Коновалова Н.І.
У 2009 р. доцентом І.В. Яценко була захищена докторська дисертація «Структурні параметри скелета ссавців як об’єкти судово-ветеринарної експертизи при визначенні видової приналежності біологічного матеріалу».
З 2004 р. і по 2021 р. кафедрою анатомії і гістології, а після об’єднання з кафедрою патологічної анатомії та розтину тварин – кафедрою нормальної та патологічної морфології завідував професор, д.вет.н. М.М. Кущ, тема його докторської дисертації «Морфофункціональна характеристика кишечника домашніх гусей» (2017). Під його керівництвом на кафедрі підготовлено 3 кандидата наук – Бирка О.В. (тема дисертації «Морфофункціональні особливості дивертикулу Меккеля гусей великої сірої породи», 2012), Фесенко І.А. (тема дисертації «Морфофункціональні особливості підшлункової залози гусей», 2013), Махотіна Д.С. (тема дисертації «Морфофункціональна характеристика кишечнику свійських качок», 2021 р.).
Співробітники кафедри анатомії і гістології ХДЗВА, 2006 р.
Сидять (зліва направо): асистент Кириченко Г.О., доценти Бирка В.С., Кущ М.М., професор Фоменко Г.М., доценти Горбатенко В.П., Жигалова О.Є.
Стоять: лаборант Супрун В.М., ст. лаборант Фесенко І.А., доцент Коновалова Н.І., препаратор Костишак Л.Є., доцент Яценко І.В., ст. препаратор Козуб Т.Д., доцент Бондаренко В.П., ветеринарний лікар Войтенко Л.М., доцент Симоненко В.І.
З 2021 р. і по теперішній час кафедру нормальної та патологічної морфології Державного біотехнологічного університету очолює доцент, кандидат ветеринарних наук О.В. Бирка.
Історія першої в Російській імперії кафедри патологічної анатомії та розтину тварин починається з 1876 р. Засновником Харківської школи ветеринарних патоморфологів є професор Харківського ветеринарного інституту Олександр Петрович Остапенко, видатний вчений, педагог та автор одного з перших вітчизняних підручників з патологічної анатомії свійських тварин.
Учень професора О.П. Остапенка – професор Микола Іванович Петропавловський очолював кафедру з 1909 до 1912 р. У 1909 р. на посаду прозектора кафедри був призначений Петро Миколайович Крахт-Палєєв, який завідував кафедрою у 1912-1947 рр. У 1911-1912 рр. він проходив стажування у вищих ветеринарних навчальних закладах Німеччини під керівництвом проф. Шютца та Йоста. У 1932 р. він видав підручник із загальної патологічної анатомії свійських тварин українською мовою.
Аспірантами П.М. Крахт-Палєєва були відомі патологоанатоми – професор Ф.М. Пономаренко та доцент Я.П. Пустовар.
Наступним завідувачем кафедри (1947-1975 рр.) була учениця корифея патологічної анатомії тварин – професора К.Г. Боля – Надія Георгіївна Толстова-Парійська. Вона стала першою жінкою – доктором ветеринарних наук у Радянському Союзі. Під її керівництвом кафедра вивчала питань патонейроморфології і спеціальної патоморфології. У цей період НПП кафедри досліджували участь слизових бар’єрів організму тварин у розвитку патологій респіраторної системи та травного каналу, патогенезу атрофічного риніту свиней та післяящурних ускладнень у великої рогатоїхудоби. Під керівництвом Н. Г. Толстової-Парійської було виконано 9 кандидатських та 3 докторських дисертації, вона є автором більш ніж 40 наукових робіт. ЇЇ учнями були відомі ветеринарні патоморфологи: академік НААН України Г.А. Красніков, професор В.М. Апатенко, с.н.с. Н.А. Наумова, доцент І.М. Щетинський.
У 1969 р. була створена кафедра патологічної анатомії та патологічної фізіології тварин, якою з 1975 до 1986 р. завідував професор Володимир Максимович Апатенко. З 1986 до 2019 рр. кафедру очолював заслужений ветеринарний лікар України, доцент Ігор Михайлович Щетинський. У 2010 р. кафедра отримала назву патологічної анатомії і розтину тварин.
Напрямками наукових досліджень були: патоморфологія асоціативних захворювань (В.М. Апатенко, М.М. Савенко, В.І. Бут та ін.), патоморфологія мікотоксикозів і алкалоїдозів (І.М. Щетинський, А.Ю. Ульяницька, А.В. Захар’єв), лейкозу великої рогатої худоби (Є.А.Верещака, А.А.Гуменюк, В.Л. Арефьев, Коне Хінза), сетаріозу (І.М. Щетинський), вено-оклюзійної хвороби (І.М. Щетинський, А.Ю. Ульяницька, Н.Т. Гончарук, М.В. Ламанова). НПП кафедри активно розробляли методи діагностики захворювань: алергічні, цитохімічні, кристалооптичні і мікрохімічні, які дозволили розширити їх точність.
З цього часу для студентів на кафедрі викладали патологічну анатомію – інтегральну дисципліну, яка включає в себе загальну та спеціальну патологічну анатомію і патологоанатомічний розтин тварин.
Склад кафедри патологічної анатомії та розтину тварин, 2018 р. Зліва направо: доцент, к.вет. Захарьєв А.В., доцент, к.вет.н. Ульяницька А.Ю., завідувач кафедри, доцент, к.вет.н. Щетинський І.М., ст. лаборант Щетинська О.М., асистент Мартемьянова А.Є., доцент, к.вет.н. Ляхович Л.М.
У даний час на кафедрі нормальної та патологічної морфології Державного біотехнологічного університету працюють: завідувач кафедри, доцент, к.вет.н. Бирка О.В., професор, д.вет.н. Кущ М.М., професор, д.вет.н. Яценко І.В., доценти, к.вет.н. – Ляхович Л.М., Ульяницька А.Ю., Захар’єв А.В., к.вет.н., старший викладач Фесенко І.А., які зберігають і розвивають традиції своїх вчителів.
