ОСВІТА
У 1993 р. з відзнакою, закінчив Харківський зооветеринарний інститут за спеціальністю «Ветеринарія» і отримав кваліфікацію лікаря ветеринарної медицини.
З 1993 по 1996 роки навчався в аспірантурі при кафедрі анатомії свійських тварин Харківського зооветеринарного інституту.
У 1997 р. захистив кандидатську дисертацію на тему: «Морфо-клінічне обгрунтування захисної, резорбтивної та реконструктивної функцій сальників тварин».
У 2009 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Структурні параметри скелета ссавців як об΄єкти судово-ветеринарної експертизи при визначенні видової належності біологічного матеріалу».
В 2010 р. обрано академіком ГО «Національна академія наук вищої освіти України».
У 2008-2011 рр. навчався у Харківському національному університеті внутрішніх справ, який закінчив з відзнакою і отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки «Правознавство» та здобув кваліфікацію бакалавра права.
У 2017-2018 рр. навчався на юридичному факультеті Сумського національного аграрного університету, який закінчив з відзнакою і отримав кваліфікацію ступінь вищої освіти – «Магістр» за спеціальністю «Право».
У 2017 р. отримав кваліфікацію судового експерта за експертною спеціальністю 8.12 «Дослідження харчових продуктів», а у 2019 р. отримав кваліфікацію судового експерта за експертною спеціальністю 18.1 «Ветеринарні дослідження».
КАР’ЄРА
Після закінчення аспірантури був зарахований на посаду асистента кафедри анатомії свійських тварин Харківського зооветеринарного інституту.
У 1998 р. переведений на посаду старшого викладача кафедри анатомії свійських тварин, а у 1999 р. – обраний на посаду доцента тієї ж кафедри.
У 2009 р. призначений на посаду професора, завідувача кафедри ветеринарно-санітарної експертизи та судової ветеринарної медицини Харківської державної зооветеринарної академії.
У 2014 р. призначений завідувачем Бюро судово-ветеринарних досліджень Харківської державної зооветеринарної академії.
У 2021 р. призначений на посаду професора кафедри санітарії, гігієни та судової ветеринарної медицини Державного біотехнологічного університету.
ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ
Читає лекції та проводить лабораторні заняття з дисциплін: «Ветеринарно-санітарна експертиза з основами технології та стандартизації продуктів тваринництва», «Судова ветеринарна медицина», «Судова експертиза харчових продуктів», «Ветеринарне правознавство України» у Державному біотехнологічному університеті. Також проводить заняття для слухачів післядипломного навчання.
НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Провідний вчений-судово-ветеринарний експерт, зробив вагомий внесок в теорію та практику судової ветеринарної експертизи, а також судової експертизи харчових продуктів.
Науковим напрямом І.В. Яценка є «Теоретико-правові засади судово-ветеринарної експертизи тварин з ознаками жорстокого поводження з ними», «Морфологічні параметри організму тварин, як об’єкти судово-ветеринарної експертизи», а також «Експертиза якості й безпечності та критерії ветеринарно-санітарного оцінювання продуктів забою тварин за збагачення раціону нутріцевтиками».
Розвиває новий напрям у ветеринарній науці – судово-ветеринарна експертиза та ветеринарне право України.
Він вперше сформулював та обґрунтував :
– критерії ступенів тяжкості тілесних ушкоджень тварин;
– розробив алгоритми й обґрунтував процедуру визначення ступеня тяжкості шкоди, заподіяної здоров’ю тварини, в результаті тілесних ушкоджень, у т. ч. й за жорстокого поводження;
– розробив та обґрунтував питання, що можуть бути поставлені на вирішення судово-ветеринарному експерту в постанові слідчого чи ухвалі суду під час призначення судово-ветеринарної експертизи трупа тварини чи живої підекспертної тварини;
–Визначив та обгрунтував особливості структури висновку судово-ветеринарного експерта за результатами судово-ветеринарної експертизи трупа тварини з ознаками насильницької смерті, а також живої підекспертної тварини;
– розробив авторську комп’ютерну програму «Судово-ветеринарна танатологія – SVT» для автоматизації й оптимізації процесів оформлення протоколу судово-ветеринарного розтину трупа тварини;
– підготовлено «Правила судово-ветеринарного визначення ступеня тяжкості шкоди, заподіяної здоров’ю тварини» на основі розроблених судово-ветеринарних критеріїв визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень тварин за жорстокого поводження з ними;
– вніс доповнення до «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки і призначення судових експертиз», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5;
– започаткував вчення про судово-ветеринарне встановлення каліцтва тварин, адже диспозиція ст. 299 Кримінального кодексу України (жорстоке поводження з тваринами) містить вказівку на те, що кримінальна відповідальність настає у разі смерті тварини чи її каліцтва. Проте визначення, ознаки та процедура встановлення каліцтва тварина не передбачені в жодному нормативно-правовому акті Україні;
– вперше сформулював дефініцію поняття «Каліцтво тварин», розробив судово-ветеринарну класифікацію каліцтва тварин за 9 критеріями, визначив 3-и ступеня обмеження життєдіяльності тварини, що приводять до каліцтва, розробив і обґрунтував процедуру проведення судово-ветеринарного дослідження підекспертних тварин з метою встановлення їх каліцтва;
– вперше підготував до затвердження Міністерством юстиції України:
•Методику судово-ветеринарної експертизи трупів тварин;
•Методику судово-ветеринарного дослідження живої підекспертної тварини;
•Правила судово-ветеринарної експертизи трупів тварин: Методичні рекомендації.
– запропонував дефініцію «жорстоке поводження з тваринами» у авторській редакції;
– сформулював напрями вдосконалення судово-ветеринарної експертизи за жорстокого поводження з тваринами.
– удосконалив алгоритми клінічного ветеринарного дослідження живих тварин та трупа тварини з ознаками насильницької смерті від жорстокого поводження;
– дістала подальшого розвитку концепція судово-ветеринарної експертизи за жорстокого поводження з тваринами;
– обґрунтував необхідність розробки і впровадження у практику спеціальних нормативно-правових актів, котрі забезпечать реалізацію розроблених авторських алгоритмів судово-ветеринарної експертизи трупів тварин з ознаками насильницької смерті, а також живих тварин, постраждалих від жорстокого поводження.
У сфері судової експертизи харчових продуктів ним окреслені та запатентовані методики дослідження безпечності та якості об’єктів судової експертизи харчових продуктів, окреслили засоби і способи їх ідентифікації, розробив нові та удосконалив класичні способи виявлення їх фальсифікації та дефектності, зокрема щодо:
– ідентифікації м’ясного фаршу, виробленого з м’яса хворих тварин;
– визначення вологоутримуючої здатності м’яса;
– гістохімічного визначення глікогену в м’ясі забійних тварин за мікроскопічного дослідження;
– гістохімічного визначення жирних кислот, ліпідів у м’ясі та м’ясопродуктах за мікроскопічного дослідження;
– визначення фальсифікації м’яса забійних тварин за обробки розчином хлору;
– мікроскопічного виявлення бактерій у м’ясі забійних тварин та м’ясопродуктах;
– безпечності м’яса забійних тварин за їх фальсифікації при зберіганні й реалізації;
– визначення фальсифікації м’яса забійних тварин в аспекті судово-ветеринарної експертизи;
– мікроструктурного визначення бактерій у м’ясі забійних тварин та м’ясопродуктах;
– визначення фальсифікації м’ясних фаршів крохмалем мікроскопічним методом;
– визначення ступеня свіжості м’ясних фаршів фотометричним методом;
– визначення видової належності та свіжості м’ясних фаршів за інтенсивністю кольору фотометричним методом;
– визначення фальсифікації молока рослинними оліями;
– експрес-виявлення обробки м’яса дезінфікуючими засобами під час зберігання та реалізації;
– визначення фальсифікації м’яса забійних тварин за обробки дезінфікуючими засобами із застосуванням хромового темно-синього;
– визначення ступеня свіжості м’яса равликів бактеріоскопічним методом, а також реакцією з міді сульфатом, за вмістом аміаку та солей амонію, фотометричним методом, формольною реакцією;
– визначення ферменту редуктази у м’ясі равликів;
– визначення масової частки натрію хлориду в м’ясі равликів;
– визначення ступеня свіжості жиру тваринного походження з реактивом Неслера, а також за вмістом альдегідів.
Ним вперше в Україні створено у Харківській державній зооветеринарній академії Бюро судово-ветеринарних досліджень, яке нині активно розвивається і виконує судово-ветеринарні експертизи для судочинства України. Ним вперше обґрунтовано необхідність відкриття експертної спеціальності з судової ветеринарної експертизи, яку Мінітерство юстиції України відкрило на державному рівні у 2019 році.
Він першим отримав кваліфікацію судового експерта за експертними спеціальностями: 18.1. «Ветеринарні дослідження», а також 8.12 «Дослідження харчових продуктів», 9.1 «Дослідження об’єктів рослинного походження», 9.2 «Дослідження об’єктів тваринного походження» та є практикуючим судово-ветеринарним експертом.
Підготував 5 кандидатів ветеринарних наук та 1 доктора філософії. Нині керує роботою 4 аспірантів.
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІЇ
Автор 401 наукових і 82 навчально-методичних робіт, з них 57 деклараційних патентів України на корисну модель, 10 – свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, 9 монографій, 77 навчально-методичних посібників, у т.ч. 2 атласи, 5 підручників, словники, довідники.
УЧАСТЬ У РОБОТІ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ВЧЕНИХ РАД
Член спеціалізованої вченої ради К 64.070.01 у Харківській державній зооветеринарній академії. Експерт експертної ради ДАК МОН України із зоотехнії та ветеринарної медицини, заступник голови Галузевої експертної ради (ГЕР) НАЗЯВО із напряму 21 Ветеринарна медицина. Член Вченої ради факультету ветеринарної медицини ДБТУ.
УЧАСТЬ У РОБОТІ РЕДКОЛЕГІЙ ФАХОВИХ НАУКОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ
Поряд із науковою діяльністю керівник наукової школи бере активну участь у громадському житті, у т. ч. в Університеті, зокрема є:
– головним редактором науково-практичного журналу «Ветеринарія, технології тваринництва та природокористування» (ДБТУ);
– членом редакційної ради збірника наукових праць студентів і магістрантів факультету ветеринарної медицини «Здоров’я тварин» (ДБТУ);
– членом редакційної колегії «Науково-технічного бюлетеня» науково-дослідного центру біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК (Дніпровський державний аграрний університет, м. Дніпро);
– членом редакційної колегії наукового журналу «Біоресурси і природокористування» Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП, м. Київ);
УЧАСТЬ У ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАННЯХ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ
Академік ГО «Національна академія наук вищої освіти України» з 2010 року.
УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНИХ ПРОЄКТАХ
Брав участь у міжнародних науково-практичних дистанційних конференціях у Швеції (Стокгольм), Греції (Афіни), Японії (Осака), Іспанії (Барселона), Канаді (Ванкувер), Болгарії (Софія).
ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
Очолював молодіжну організацію Харківської державної зооветеринарної академії «Молодіжний союз».
ЗОВНІШНІ НАГОРОДИ
Нагороджений:
– грамотою Дергачівської районної державної адміністрації (2000 р.);
– Трудовою відзнакою «Знак пошани» (2006 р.);
– Грамотою Харківського міського голови (2008 р.);
– Дипломами і грамотами головного управління освіти і наук Харківської обласної державної адміністрації (2011, 2016 р.);
– Подякою державної установи «Науково-методичний центр «Агроосвіта» (2013 р.);
– Грамотою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (2016 р.);
– Дипломами Академії наук вищої світи України (2015, 2018 р.);
– Медаллю «За успіхи в науково-педагогічній діяльності» ГО «Національна академія наук вищої освіти України» (2020);
– Орденом «Науковець року 2020»;
– Орденом пошани (2022);
– медаллю Івана Омельяновича Поваженка (2022).
ПРОФІЛЬ АВТОРА Google Академія
https://scholar.google.com.ua/citations?user=ZdEtQ3YAAAAJ&hl=ru
