Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Участь у заході взяли 100 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Артему за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Участь у заході взяли понад 95 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Участь у заході взяли понад 100 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Сергію за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Сергію за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Участь у заході взяли понад 100 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Сергію за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Участь у заході взяли понад 65 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Борису та пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Участь у заході взяли понад 95 студентів та аспірантів спеціальностей 202 та 201, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Віктору за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Участь у заході взяли понад 60 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 205 та 206, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо Валентині Львівні за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Участь у заході взяли понад 55 студентів та аспірантів спеціальностей 202 та 201, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Руслану за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Участь у заході взяли понад 65 студентів та аспірантів спеціальностей 202 та 201, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо Володимиру та Микиті за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Участь у заході взяли 100 студентів та аспірантів спеціальностей 202 та 201 а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Генадію за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 201 «Агрономія», 202 «Захист і карантин рослин», 203 «Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство» а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Андрію за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову екологічно орієнованого захисту рослин у нашій країні!
Відкрили захід проректор з економічної роботи та розвитку виробничої інфраструктури ХНАУ ім. В.В. Докучаєва О.І. Швайка і доцент кафедри зоології та ентомології ім. Б.М. Литвинова С.В. Станкевич, які були ведучими та модераторами.
Першою презентовано доповідь кандидата с.-г. наук, доцента кафедри фітопатології Л.В. Жукової щодо фітосанітарного стану озимини, методи його встановлення та заходів з обмеження шкідливих організмів.
Доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри рослинництва А.О. Рожков доладно проаналізував проблеми низької врожайності озимих культур у Харківській області. Доповідь була дуже актуальною і викликала активну дискусію.
Третім спікером був доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри агрохімії В.І. Філон, який поділився своїм баченням проблеми діагностика мінерального живлення озимих культур та впливу добрив на їхню врожайність.
Кандидат екон. наук, доцент, декан факультету менеджменту і економіки Ю.Л. Філімонов розповів присутнім про принципи формування собівартості вирощування пшениці озимої за класичної технології вирощування.
Директор з розвитку компанії Exogenica LLC К.Ю. Сагіров ознайомив учасників семінару з продуктом компанії Exogenica LLC як можливістю вирішення ранньовесняних проблем озимини за допомогою сучасних технологій. Для цього використовують зйомки з безпілотних апаратів у видимому та спектральному діапазонах; потім дані обробляють у спеціально розроблених програмах. Кінцевий результат такої роботи – отримання даних про забур’яненість, ураженість хворобами, схожість культурних рослин, проблеми з дефіцитом мінеральних речовин та ін. Доповідь була дуже цікавою і спричинила жваве обговорення.
Отже семінар викликав великий інтерес науковців і здобувачів вищої освіти. Учасники заходу запропонували провести ще одну зустріч у розширеному форматі та присвятити її результатам ранньовесняних обстежень озимих культур після відновлення вегетації на конкретних прикладах господарств Харківської області.
Доценти кафедри зоології та ентомології ім. Б.М. Литвинова С.В. Станкевич та І.В. Забродіна, проректор з економічної роботи та розвитку виробничої інфраструктури І.О. Швайка
Етап 1 – діагностика.
Досвідом використання цифрових технологій поділився керівник групи регіональних технічних експертів фірми «Сингента», кандидат сільськогосподарських наук Зозуля Олександр Леонідович. Олександр Леонідович значну частину доповіді присвятив використанню цифрових технологій у фітосанітарному моніторингу та ранній діагностиці проблемних ділянок на полях. Для цього були використані зйомки з безпілотних апаратів у видимому та спектральному діапазонах, отримані дані оброблялись у спеціально розроблених програмах. Кінцевий результат цієї роботи – отримання даних про забур’яненість, ураженість хворобами, схожість культурних рослин, проблеми з дефіцитом мінеральних речовин та ін.
Цікавим був і досвід використання сучасних метеостанцій для прогнозування хвороб та шкідників сільськогосподарських культур, про що також розповів доповідач. Таких метеостанцій на території України розміщено 60. З них дані передають на комп’ютери, їх обробляють і в подальшому використовують у господарствах. Олександр Леонідович зазначив, що для складання таких прогнозів і залучено провідних учених ентомологів та фітопатологів.
Крім польових обстежень, фахівці «Сингенти» проводять лабораторні аналізи з використанням ПЛР- та ІФА-методів, про що ми також дізнались від О. Л. Зозулі.
Доповідь викликала чималий інтерес, було багато запитань, обговорення пройшло жваво. Слухачі семінару запропоновали провести ще одну зустріч у розширеному форматі та присвятити її одному з питань доповіді, що дозволить обговорити результати впровадження цифрових технологій більш детально та глибоко.
Доценти кафедри зоології та ентомології ім. Б.М. Литвинова І. П. Леженіна та С. В. Станкевич
До складу робочої групи увійшли доценти кафедри зоології та ентомології ім. Б.М. Литвинова Станкевич Сергій Володимирович і Філатов Михайло Олексійович, а також здобувачі вищої освіти Троценко Віталій та Клименко Ігор. У результаті проведених обстежень установлено заселеність земель аеропорту таким представником саранових, як прус італійський.
Прус, або сарана італійська, – небезпечний шкідник, який пошкоджує різні сільськогосподарські й лісові культури. Довжина самців до 25 мм, самок – до 41 мм. Характерною ознакою є колір тіла від коричневого до сірого – і те, що друга пара крил і задні стегна зсередини рожевого кольору. При невеликій густоті популяції личинки та імаго тримаються відокремлено, але в разі збільшення їх чисельності переходять до стадного способу життя. Скупчення саранових називають табунами (кулігами). У кулігах поведінка окремих особин підпорядковується загальним правилам. Комахи здійснюють спільні міграції: личинки роблять спільні переходи, а дорослі комахи – перельоти; вони можуть активно перелітати на відстань до кількох кілометрів. Часто потоками повітря куліги переносяться на досить велику відстань. Масові розмноження пруса італійського відмічаються на території України ще з часів Київської Русі (з 1008 р.).
Сарана поширена на полинових і полиново-злакових біотопах, солончаках і старих перелогах. У цих місцях розмножується масово та при великій чисельності сарана завдає відчутної шкоди господарству. 120 га землі які займає аеропорт «Харків», ідеально підходять для накопичення чисельності шкідника, що зумовило масове розмноження протягом двох останніх років. Цей шкідник дуже небезпечний для літаків. Скупчення сарани на злітно-посадковій смузі робить небезпечним процес посадки. Крім того, прус є кормовою базою для багатьох птахів. У міжнародному аеропорту «Харків» зосередилася значна кількість такого птаха, як боривітер. Полюючи на сарану, птахи часто зіштовхуються з літаками і можуть потрапляти до турбін, що призводить до аварійних ситуацій.
Після моніторингу, проведеного на землях аеропорту, керівництво аеропорту отримало від наших фахівців-ентомологів кваліфіковані рекомендації щодо необхідності проведення захисних заходів для регулювання чисельності саранових. Це гарантуватиме безпеку польотів літаків з міжнародного аеропорту «Харків».