День української писемності та мови на кафедрі АКІТ
27 жовтня 2023 року об 11 годині співробітники кафедри АКІТ та здобувачі освіти спеціальностей 123 «Комп’ютерна інженерія», 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» зібралися на цей захід за допомогою платформи GoogleMeet.
448 року візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гуннського володаря Аттили на території сучасної України, документував слова “мед” та “страва”. Це виявилося першою відомою згадкою українських слів в історичних записах. Найстаріша літературна збірка, написана українською мовою, датується 1571 роком. Баладна пісня «Дунаю, Дунаю, чому сумний течеш?» була включена до граматики Яна Богослова, але через смерть автора вона не була опублікована. Першою опублікованою книгою вважається «Буквар» – підручник Івана Федорова, який зберігається в бібліотеці Гарварда. Українська мова була офіційно визнана літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського , який і вважається засновником нової української літературної мови.
Українська мова входить до тридцятки найпоширеніших мов у світі, нею говорить близько 45 мільйонів людей. Українська мова відома як “солов’їна” через свою багату лексику та прекрасне звучання. Наша співуча мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) та третє місце за красою лексики (після французької та перської). Очевидно, мова грає роль скарбниці народу і є живим сховищем людського духу. Рідна мова встановлює невидимий зв’язок між поколіннями минулого й майбутнього. Завдяки своїй мові та здібності мислення, суспільство може впливати на навколишній світ. Народ завжди захищав своє право говорити рідною мовою.
Українські поети, художники та політики завжди докладали зусиль для збереження та поширення своєї рідної мови. Український прозаїк і драматург Панас Мирний наголошував, що «найбiльше i найдорожче добро кожного народу – це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя i своï сподiванки, розум, досвiд, почування». Український та радянський письменник, прозаїк, літературний критик, політик, громадський діяч Олесь Гончар, який став першим лауреатом республіканської премії ім. Шевченка, підкреслював: «Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна i мисленнєва діяльність народу». З кожним роком українська мова завойовує більше відданих прихильників.
9 листопада – день вшанування памʼяті Преподобного Нестора-Літописця (письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови. З 1997 року в Україні в цей день святкується День української писемності та мови. 28 липня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ №455/2023, відповідно до якого Україна переходить на новий церковний календар, відповідно нова дата святкування Дня української писемності та мови була припадає на 27 жовтня.
Сьогодні Україна вперше святкує День української писемності та мови за новим календарем. У 2000 році командою Українського Радіо було започатковано Всеукраїнський радіодиктант. Завідувач кафедри автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій доцент Демченко Катерина Вікторівна запропонувала нам приєднатися до всеукраїнського флешмобу. Об 11 годині співробітники кафедри АКІТ і здобувачі освіти спеціальностей 123 «Комп’ютерна інженерія», 151 «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології», 174 «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» зібралися на захід за допомогою платформи GoogleMeet.
Авторкою тексту “Дороги України” є поетеса, перекладачка, авторка прозових творів, лауреатка Шевченківської премії 2023 року Катерина Калитко. Всеукраїнський радіодиктант національної єдності цього року читав Актор театру та кіно Олексій Гнатковський, який зіграв Івана Довбуша у фільмі “Довбуш”. Для перегляду ми обрали трансляцію в ефірі телеканалу Суспільне Культура.
Попри те, що війна розкидала студентів по різних куточках планети, сьогодні ми знову зустрілися усі разом – студенти й викладачі, хлопці й дівчата, досвічені й зовсім юні. Усіх нас об’єднала наша багата, пишна, розмаїта, милозвучна, влучна, барвиста, милозвучна, виразна, хлібородна, миролюбна українська мова!
